|
| Ip: 92.113.6.73 Тема: ще інфа на Козельщину Козельщина – селище міського типу Полтавської області, районний центр. Розташована за 75 км від Полтави, є залізнична станція. 4,5 тис. жителів (2001р.). історичне Заснована в 1-й четверті 18 ст. У 1718р. полтавський полковник І.Черняк видав універсал на наказне сотництво в Кобеляцькій сотні Полтавського полку П.С. Козельському, який і заснував на землях, що належали сотні, поселення. До 1764р. віднесена до Кобеляцької роти Дніпровського пікінерського полку Катерининської провінції Новоросійської губернії, з 1775 до 1783р. – до Новосанжарсього повіту тієї ж губернії, пізніше – Олексопольського, потім – Полтавського повіту Катеринославського намісництва; з 1796р. – до Малоросійської губернії. З утворенням 1802р. Полтавської губернії Козельщина відійшла до неї, 1803р. – у складі новоствореного Кобеляцького повіту. У 2-й половині 19 ст. П.С. Козельський заповідав свій маєток у Козельщині С.М. Капніст (дочці математика М.В. Остроградського) – дружині графа В.І. Капніста – одного із нащадків письменника В.В. Капніста. У 1882р. В.І. і С.М. Капністи з нагоди одужання від тяжкої хвороби їх доньки Марії спорудили церкву Різдва Богородиці, а в 1891р. заснували Козельщинський монастир Різдва Богородиці. Певний вплив на розвиток села мало завершення у 1870р. будівництва залізничної колії. К 1900-1906р. збудовано мурований собор Козельщинського монастиря. Радянську владу встановлено в січні 1918р. З 7.03.1923р. Козельщина віднесена до Бригадирівського району Кременчуцького округу, тривалий час була райцентром. У 1929р. закрито монастир, собор було перетворено на театр, у келіях розміщено зоотехнічну школу, лікарню тощо. З лютого 1932р. до вересня 1937р. Козельщина входила до складу Харківської області (26.04.1933р. Бригадирівський район перейменовано на Козельщинський), з вересня 1937р. – у складі Полтавської області. З 25.10.1938р. Козельщина – селище міського типу. З 15.09.1941р. по 25.09.1943р. - період німецько-фашистської окупації. цікаве Козельщинський Різдва Богородиці монастир. Заснований біля каплиці, в якій було встановлено ікону Козельщинської Богоматері, яка допомогла «зцілитися» доньці Капністів – володарів маєтку. Каплицю збудовано у 1881р. Поруч, у 1881-1883рр. зведено церкву Різдва Богородиці, відкрито лікарню і аптеку. 1885р. Синод дозволив заснувати православну общину. 1886р. прибули перші 20 жінок на чолі з монахинею Золотоніського Красногірського монастиря Олімпіадою (Вербицька О.К.). 1891р. освячено муровану Преображенську церкву, а общину перетворено у монастир. 1900-1906рр. за проектом архітектора С.В. Носова зведено собор Різдва Богородиці. 1929р. закритий. Відновив діяльність 1942р. У 1949р. знову закритий. 1990р. храм Різдва Богородиці передано православній громаді. Історико-краєзнавчий музей. Музейна кімната письменника А.В. Головка (при середній школі). |
29 липня 2008
| Ip: 92.113.6.73 Тема: ще інфа на Козельщину Козе́льщина – селище міського типу Полтавської області, районний центр. Розташована за 75 км від Полтави, є залізнична станція. 4,5 тис. жителів (2001р.). Заснована на початку 18 століття. У 1718р. полтавський полковник І.Черняк видав універсал на наказне сотництво в Кобеляцькій сотні Полтавського полку П.С. Козельському, який і заснував на землях, що належали сотні, поселення. До 1764р. віднесена до Кобеляцької роти Дніпровського пікінерського полку Катерининської провінції Новоросійської губернії, з 1775 до 1783р. – до Новосанжарсього повіту тієї ж губернії, пізніше – Олексопольського, потім – Полтавського повіту Катеринославського намісництва; з 1796р. – до Малоросійської губернії. З утворенням 1802р. Полтавської губернії Козельщина відійшла до неї, 1803р. – у складі новоствореного Кобеляцького повіту. Певний вплив на розвиток села мало завершення у 1870р. будівництва залізничної колії. Радянську владу встановлено в січні 1918р. З 7 березня 1923р. Козельщина віднесена до Бригадирівського району Кременчуцького округу, тривалий час була райцентром. З лютого 1932р. до вересня 1937р. Козельщина входила до складу Харківської області (26.04.1933р. Бригадирівський район перейменовано на Козельщинський), з вересня 1937р. – у складі Полтавської області. З 25.10.1938р. Козельщина – селище міського типу. Серед пам’яток Козельщини - церква і монастир Різдва Богородиці, споруджений 1882 року В.І. і С.М. Капністами з нагоди одужання від тяжкої хвороби їх доньки Марії. К 1900-1906р. збудовано мурований собор Козельщинського монастиря. У 1929р. монастир було закрито, а собор було перетворено на театр, у келіях розміщено зоотехнічну школу, лікарню тощо. Відновлював діяльність у 1942 - 1949р., повернутий православній громаді 1990 року. |
29 липня 2008
 g666host Тема: ще інфа на Козельщинуучень КОЗЕЛЬЩИНА смт, райцентр, підпорядковані села В'язівка, Квіти (кол. Демидівка), Лозки, Михайлики, Омельниче, Павлівна, Підгорівка. Розташ. за 75 км від Полтави, на залізниці Полтава — Кременчук (залізнич. ст. Козельщииа). 4843 жителів (1990). Заснована в 1-й чверті 18 ст. У 1718 році полтавський полковник І. Черняк видав універсал на наказне сотництво в Кобеляцькій сотні Полтавського полку П. С. Козельському, який і заснував на землях, що належали сотні, поселення. До 1764 року включно Козельщина входила до складу цієї сотні. З 1765 віднесена до Кобеляцької роти Дніпровського піктерського полку Катерининської провінції Новоросійської губкрнії, з 1775 до 1783 — до Новосанжарського повіту тієї ж губернії, пізніше — Олексопольського, потім — Полтавського повіту Катеринославського намісництва; з 1796 — до Малоросійської губернії. З утворенням 1802 Полтавської губернії Козельщина відійшла до неї, з 1803 — у складі новоствореного Кобеляцького повіту. За переписом 1859 в Козельщині - 71 двір, 455 жителів, селітряний завод. У 2-й пол. 19 ст. П. С. Козельський заповідав свій маєток у Козельщині С. М. Кагшіст (дочці математика М. В. Остроградського) — дружині графа В. І. Капніста — одного із нащадків російського письменника В. В. Капніста. У 1882 В. І. і С. М. Капністи з нагоди одужання від тяжкої хвороби їх доньки Марії спорудили Різдва Богородиці церкву, а в 1891 заснований Козельщинський Різдва Богородиці монастир. Певний вплив на розвиток села мали завершення 1870 будівництва залізничної колії Полтава — Кременчук та початок руху по залізниці через станцію Козельщина. За переписом 1900 в Козельщина (без прилеглих хуторів) —217 дворів, 1630 жителів, церковнопарафіяльна школа, 3 ярмарки на рік. За даними Полтавської єпархії у 1902 в парафії Козельщинської Різдвяно Богородицької громади діяли лікарня, шпиталь, жіноча двокласна та чол. однокласна церковнопарафіяльні школи. У період революції 1905—07 у селі відбувалися революційні виступи, розповсюджувалися прокламації революційного змісту. За переписом 1910 року в Козельщині (з хуторами) — 217 дворів, паровий млин з просорушкою, цегельний завод. У 1900—06 збудовано мурований собор Козельщинського монастиря (храм зберігся); ін. мурована церква була при покоях настоятельки монастиря. У 1912, крім вищезгаданих, при церквах діяли дві змішані школи. Під час російсько-японської війни 1904 - 05 при монастирі було відкрито лазарет на 10 ліжок. З початку першої світової війни при монастирі обладнали госпіталь на 40 ліжок. З 7.III 1923 р. Козельщина віднесена до Бригадирівського району Кременчуцького округу, тривалий час була райцентром. 1857 жителів (1923). За Всесоюзним переписом 1926 в Козельщині налічується 2479 жителів. У січні 1924 засновано Козельщинський осередок КСМУ, який випускав газету «Молодняк», у колишній економії створено радгосп. 1925 в селі діяли 7-річна трудова школа на 280 учнів, де викладали 12 учителів, науково-дослідна ферма. У 1929 - закрито монастир, собор було перетворено на театр, у келіях розміщено зоотехнічну школу (згодом перейменовано на технікум), лабораторію, лікарню тощо. У тому ж році створений перший ТСОЗ, у 1930 — перший колгосп «Червоний степ», почала виходити газета «Розгорнутим фронтом», у редакції якої в 30-і рр. працювали майбутні укр. письменники О. Т. Гончар та О. С. Юренко. З лютого 1932 до вересня 1937 К. входила до складу Харківської обл. (26.ІV 1933 Бригадирівський район перейменовано на Козельщинський), з вересня 1937 - у складі Полтавської обл. З 25.X 1938 Козельщина - смт., 3956 жителів (1939). На початку Великої Вітчизн. війни для боротьби з окупантами сформовано підпільну і партизанську групи на чолі з А. Г. Тристаном, після його загибелі керівництво узяв на себе П. К. Сірик. Група допомагала воїнам Червоної Армії, що виходили з оточення, добувала зброю, зривала плани гітлерівців по відправці молоді до Німеччини, вивезенню продовольства тощо. За період німецько-фашистської окупації [15. IX 1941 —25 (27).ІХ 1943] гітлерівці вивезли до Німеччини 134 чол., спалили 82 хати та 43 громадські будівлі. У Козельщині - центральна садиба радгоспу «Козельщинський» (м'ясо-молочна), колгосп «Жовтень» (зерново - буряківничо-тваринницького напряму); заводи: будматеріалів, керамзитового гравію, комбікормовий; відділення зв'язку, комбінат побут, обслуговування, середня школа, музична школа, 2 дитсадки; районні лікарня та поліклініка, аптека, вет.-бактеріолог, лабораторія, ветеринарна станція, ветаптека; Будинок культури на 500 місць, клуб на 200 місць, 6 бібліотек (понад 83 тис. од. зб.), історико-краєзнавчий музей на громадських засадах, при середній школі — музейна кімната українського письменника А. В. Головка. Уродженцями Козельщини є: доктори тех. наук К. В. Білявський та С. П. Куліш, доктор медичних наук О. А. Долина (уродж. Терещенко), доктор мистецтвознавства Г. С. Сухобрус. 1897 тут побував російський письменник М. Горький. Є меморіальний комплекс, що включає братську могилу рад. воїнів, загиблих 1941 при обороні й 1943 при визволенні села від гітлерівців, та пам'ятник воїнам-односельцям, які полягли (42 чол.) на фронтах Великої Вітчизняної війни (1980). Встановлені обеліски: 1957 — на братській могилі борців за Радянську владу, 1972 — на могилі невідомого воїна, що загинув у вересні 1943. КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОН. Знахожиться у пд. частині області. Площа — 0,9 тис. км2. Населення - 28 974 чоловік (1991). У районі 80 населених пунктів (2 селища, 78 сіл). Центр — смт Козельщина. Утворився 7.03.1923 під назвою Бригадирівський район. 26.04. 1933 перейменований на Козельщинський район. Входив до складу Харківської обл. 22.IX 1937 з утворенням Полтавської області віднесений до останньої. 48 тис. жителів (1939). Під час німецько-фашистичної окупації (вересень 1941 - вересень 1943) гітлерівці знищили 147 жителів, зруйнували 5 лікарень, 2 поліклініки, 36 шкіл, 17 клубів, театр. На 1.ІХ 1946 до складу Козельщинського району входило 25 сільрад (Козельщинська, Бреусівська, Бригадирівська, Буняківська, Василівська, Високовакулівська, Говтвянська, Дзюбанівська, Дяченківська, Йосипівська, Лутовинівська, Мануйлівська, Мар'яні вська, Миргородщинська, Михайликівська, Олександрівська, Осначо-Старчиківська, Пісківська, Пригарівська, Приліпківська, Солоницька, Сушківська, Улинівська, Хорішківська, Юрківська). 30. XII 1962 Козельщинський район розформовано, а його територію включено до складу Кременчуцького і частково Кобеляцького районів. 8.XII 1966 знову утворено Козельщинський район. Межує з Кобеляцьким, Кременчуцьким, Глобинським та Решетилівським районами. Козельщинський район лежить у межах Придніпровської низовини. Корисні копалини: залізна руда, глина, пісок. На Пн.-Зх. району протікає р. Псел з притокою р. Говтвою. Грунти чорноземні. Розташований у лісостеповій зоні. Ліси (дуб, ясен, берест, клен, осика) займають 2 тис. га. Спеціалізація сільського господарства - землеробство зерново-буряківничого і тваринництво м'я-со-молочного напрямів. Площа ссільськогосподарських угідь 1990 становила 75,4 тис. га, у т. ч. орної землі — 60,6 тис. га, лісів — 3,6 тис. га, водоймищ 209 га (без річок). Головні культури: озима пшениця, ячмінь, кукурудза, цукровий буряк, соняшник. Розвинуте скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво. Територією району проходить залізниця Полтава — Кременчук (ст. Ганівка, Козельщина, Нова Галещина) та автострада Полтава — Кіровоград. Автомобільних шляхів — 372 км; у т. ч. з твердим покриттям — 351 км. У Козельщинський район 34 загальноосвітні школи, музична школа (85 учнів), 23 дитсадки, 11 шкіл-садків. Лікувальні заклади: центральна районна лікарня (165 ліжок), 4 дільничні лікарні. 29 сільських фельдшерсько-акушерських пунктів, 8 дільничних і районна аптека, санепідемстанція. Культурні заклади: 13 Будинків культури, 21 сільський та 9 бригадних клубів, при яких діють 157 гуртків художньої самодіяльності. Центральна районна бібліотека для дорослих та дитяча бібліотека, 32 сільські бібліотеки (368 тис. од. зб.). Горького Максима музей у с. Верхній Мануйлівці. 12 музеїв на громадських засадах. На території Козельщинського району залишки понад 60 курганів, пам'ятки доби неоліту, бронзи, сарматського часу, знайдено римські монети. 75 пам'яток історії та культури, 1 — архітектури і будівництва. КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ МОНАСТИР РІЗДВА БОГОРОДИЦІ Жіночий. Заснований біля каплиці, в якій було встановлено ікону Козельщинської Богоматері, яка допомогла «зцілитися» доньці гр. Капністів — володарів маєтку в с. Козельщині (тепер смт Козельщинского району). Каплицю збудовано 1881 року. Поруч 1881—83 зведено церкву Різдва Богородиці, відкрито лікарню і аптеку. 1885 Синод дозволив заснувати православну общину. 1886 прибули перші 20 жінок на чолі з монахинею Золотоніського Красногірського монастиря Олімпіадою. 1887 споруджено «странноприимньїй дом», будинок причту. 1888 засновано школу живопису, першим вчителем якої був Г. М. Глущенко; двокласну церковнопарафіяльну школу для дівчат, а згодом для хлопчиків. 1891 освячено муровану Преображенську церкву, а общину перетворено у монастир. 1900—06 за проектом арх. С. В. Носова зведено Різдва Богородиці собор. Під час російсько-японської війни 1904—05 років при монастирі діяв лазарет. 1929 закритий. Відновив діяльність у 1942 р. У 1949 знову закритий, 107 черниць і послушниць переведено до Лебедина. 1990 - храм Різдьа Богородиці передано православній громаді. |
27 липня 2008
g666host Тема: ще інфа на Козельщинуучень Козельщина · Нова Галещина Села: Андрійки · Бреусівка · Бригадирівка · Булахи · Буняківка · Бутенки · Бутоярівка · Василівка · |
27 липня 2008
g666host Тема: ще інфа на Козельщинуучень Природа Ґрунти переважно чорноземні. Корисні копалини: залізна руда, глина, пісок. На Пн.-Зх. району протікає р. Псел з прит. р. Говтвою. Розташ. у лісостеповій зоні, у межах Придніпровської низовини. Ліси (дуб, ясен, берест, клен, осика) займають 2 тис. га. У районі — Буршівський заказник, Ксендзівський заказник, Попенківський заказник (всі місц. значення). |
27 липня 2008
g666host Тема: ще інфа на Козельщинуучень Козельщинський район знаходиться у південній частинi Полтавської областi. Протяжність району з півночі на південь — 46 км., з заходу на схід — 35 км. На півночі район межує з Решетилівським, на півдні і сходi — Кобеляцьким, на заходi — Кременчуцьким районами Полтавської областi. Район утворено 7 березня 1923 року під назвою Бригадирівський. 26 квітня 1933 року перейменовано на Козельщинський і входив до Харківської областi. 22 вересня 1937 року з утворенням Полтавської областi віднесений до останньої. У районі 80 нас. пунктів (2 селища, 78 сіл), підпорядкованих 2 селищним і 12 сільс. Радам нар. депутатів. До складу району входить 2 селищнi і 16 сільських рад, які об'єднують 78 населених пунктів: два селища міського типу — Козельщина, Нова Галещина, 76 сіл. Всього дворів — 12271, населенння — 25,0 тис. чол. Під час нім.-фашист, окупації (вересень 1941 — вересень 1943) гітлерівці знищили 147 жителів, зруйнували 5 лікарень, 2 поліклініки, 36 шкіл, 17 клубів, театр, кінотеатр. На 1.ІХ 1946 до складу К. р. входило 25 сільрад (Козельщинська, Бреусівська, Бригадирівська, Буняківська, Василівська, Високовакулівська, Говтвянська, Дзюбанівська, Дяченківська, Йосипівська, Лутовинівська, Мануйлівська, Мар'янівська, Миргородщинська, Михайликівська, Олександрівська, Осначо-Старчиківська, Пісківська, Пригарівська, Приліпківська, Солоницька, Сушківська, Улинівська, Хорішківська, Юрківська). 30.XII.1962 К. р. розформовано, а його тер. включено до складу Кременчуцького і частково Кобеляцького районів. 8.XII 1966 знову утв. К. р. Межує з Кобеляцьким, Кременчуцьким, Глобинським та Решетилівським районами. У К. р. пром. підприємства (Галещинський машинобуд. завод, Галещинська біофабрика, заводи: будматеріалів, керамзитового гравію, комбікормові та ін.). Спеціалізація с. г.— землеробство зерново-буряківничого і тваринництво м'ясо-мол. напрямів. Площа с.-г. угідь 1990 становила 75,4 тис. га, у тому числі орної землі — 60,6 тис. га, лісів — 3,6 тис. га, водоймищ 209 га (без річок). Головні культури: озима пшениця, ячмінь, кукурудза, цукровий буряк, соняшник. Розвинуте скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво. У районі 1 радгосп та 19 колгоспів. У К. р. 34 загальноосв. школи, муз. школа (85 учнів), Будинок піонерів, 23 дитсадки, 11 шкіл-садків. Лікувальні заклади: центральна районна лікарня (165 ліжок), 4 дільничні лікарні 29 сільс. фельдшерсько-акушер. пунктів та 8 фельдшерсько-акушер. на підприємствах, 3 профілакторії на молочнотоварних фермах, 8 дільничних і районна аптека, санепідемстанція. Культурні заклади: 13 Будинків культури, 21 сільський та 9 бригадних клубів, при яких діють 157 гуртків худ. самодіяльності. 42 кіноустановки. Центральна районна бібліотека для дорослих та дитяча бібліотека, 32 сільс. бібліотеки (368 тис. од. зб.). Горького Максима музей у с. Верхній Мануйлівці. 12 музеїв на громад, засадах. Видається районна газ. «Радянське село». На тер. К. р. залишки понад 60 курганів, пам'ятки доби неоліту, бронзи, сарматського часу, знайдено римські монети. 75 пам'яток історії та культури, 1 — архітектури і будівництва. Територiєю району проходить залізниця Полтава-Кременчук (ст. Ганівка, Козельщина, Нова Галещина) та автострада Полтава-Кіровоград. Автомобільних шляхів — 372 км; у тому числі з твердим покриттям — 351 км. На території району є залишки понад 60 курганів, пам'ятки доби неоліту, бронзи, сарматського часу. 75 пам'яток історії та культури, пам'ятники архітектури і будівництва кінця XIX століття — храм Різдва Богородиці Козельщинського жіночого монастиря. Основний напрямок сільського господарства — зерново-бурячний з твариництвом м'ясо-молочних напрямків. |
27 липня 2008
|
| Закрити |
